Карма : Конец игры (Новелла) - 4 Глава

— Спокійно , це може бути невдалий розіграш.

— Давай… перевіримо? — все ж наполягла Атена.

••

Дівчата йшли по темній Given street — вулиця ,на якій живе Рейна.

Безлюдно, лише жінка старших літ стояла біля воріт свого будинку та задумливо курила сигару.

Не вбивайте…більшого забажаєш, більше втратиш. Прокляте місто… і люди…теж проклятими стали. — раз за разом повторювала вона.

Дівчата просто пройшли мимо. Вкінці вулиці стояв будинок, який нічим не відрізнявся від інших, але щось в ньому було не так.

Дівчата кивнули одна одній і зайшли у будинок, двері якого були відчиненими.

Перше, що вони відчули — різкий запах свіжої крові. Обом стало не по собі. В приміщенні було темно і довелося іти при світлі ліхтарика. Аліса запропонувала знімати все на відео.

Дім був до жаху тихим, тільки скрип підлоги жалісно стогнав під ногами. Вони ішли по, здавалось вічному коридорі, і запах ставав все більш різким. *Тудум* *Тудум* *Тудум* серце билось все швидше і швидше.

Вкінці коридору знаходилась кімната…та сама кімната. Посеред неї лежав окривавлений стілець, а над ним зашморг… .Атена здригнулась

Дівчата стояли біля входу. Праворуч від них стояло декілька маникенів, які виглядали до жаху живими. Аліса беземоційно продовжувала розглядати окривавлену кімнату. Вона з тих людей, які тримають емоції у собі.

Пройшовши далі вони побачили декілька своїх відображень від дзеркала, що було вкрите тріщинами. Це виглядало моторошно, але найбільший страх викликала лялька перед дзеркалом. Очі ляльки були зроблені з ґудзиків, а плюшеве тіло наполовину просочене кров’ю. Чомусь здавалось, що вона слідкує за ними. Біля ляльки щось маленьке і довге відбивало світло ліхтарика. Виявилось, що це були шпиці для в’язання.

Не стримуючи емоції , Атена в сльозах вибігла на вулицю.

*Звуки сирен*

Поліція? Поліцейський автомобіль зупинився перед будинком неподалік від дівчини. З машини вийшли двоє кремезних чоловіків.

— Поліція Лаудена. Що тут у вас сталося?

Вирішивши не задавати зайвих питань, Атена коротко і по суті про все розповіла.

— Ти сказала, що прийшла сюди з подругою. Де вона ?

— Я тут. —  На порозі будинку невимушено стояла біловолоса дівчина.

— Не могли б ви пред’явити документи. — не відводячи погляду сказала Аліса.

Чоловіки переглянулись, але все ж їх показали

[       Сержант  поліції                                                                   Едмін  Роджерс         поліцейський

видане:05.10.2013  дійсне до: 05.10.2018.     ]

———————————————————————

[      Сержант поліції

Фарей Ізуба поліцейський

видане:12.07.16    дійсне до: 12.07.2021      ]

———————————- кінець 2 глави.